Хто такий Логопед – Займається корекцією порушень мовлення як у дітей, так і у дорослих.
У сучасній практицівикористовуються педагогічні, психотерапевтичні методи корекції, аудіювання (прослуховування аудіозаписів) і багато іншого.
Лікування у логопеда необхідно починати якомога раніше, оскільки виправляти подібні порушення з віком стає все складніше.
Що входить в компетенцію лікаря Логопед
Його завдання – всебічно оцінити стан мовлення дитини.
Це означає, що необхідно з’ясувати, чи правильно для свого віку дитина вимовляє звуки мови, чи достатньо багато знає слів(Фахівці називають це – «обсягом словника»), чи правильно він будує фрази, чи достатньо добре вміє спілкуватися за допомогою мови. Якщо ваша дитина шкільного віку, то додатково до сказаного оцінюється вміння грамотно писати і швидко читати. Крім того, зазвичайвиникає необхідність оцінити стан немовних здібностей дитини.
Необхідно з’ясувати, наскільки розвинене образне мислення. Оцінюються здатності орієнтуватися в просторі, вміння конструювати, малювати, логічно мислити і послідовновикладати свої думки. Важливо знати про те, як і в що вміє грати малюк, наскільки багаті і різноманітні його гри.
Всупереч поширеній думці логопед не тільки «ставить» звуки. Робота логопеда в корекційній групі починається з розвитку у дітей уваги,зорового і слухового сприйняття (впізнавання і розрізнення), пам’яті та мислення. Без цього неможливо налагодити повноцінний освітній процес. У завдання логопеда входять розширення і збагачення словникового запасу дітей, розвиток зв’язного мовлення і навчання грамоті,виправлення граматичних помилок.
Крім володіння методиками корекції усного та писемного мовлення, логопед знайомий з основами невропатології, психопатології, патології органів слуху і мови.
Якщо виявлено якесь відхилення в розвитку мови від віковоїнорми, то завдання логопеда – зрозуміти причини і механізми цього відхилення, вирішити, хто і як зможе допомогти дитині, чи потребує малюк в тривалому коррекционном навчанні за участю логопеда, лікуванні та інших лікувально-відновлювальних заходи.
Якимизахворюваннями займається Логопед
– Порушення вимови звуків (дислалия і дизартрія);
– Порушення ритму і темпу мови (заїкання, реактивне заїкання);
– Розлади мовлення, пов’язані з порушенням слуху;
– Недорозвинення мови або втрата мови(Алалія, афазія);
– Неправильний прикус.
Якими органами займається лікар Логопед
Логопед коригує дефекти мови.
Коли слід звертатися до логопеда
– Пізніше розвиток мовлення;
– Порушення розуміння мови абодефектне звуковимову;
– Заїкання.
Основною ознакою-симптомом заїкання є судоми в м’язах обличчя, губ, язика, дихального апарату дитини.
За характером вони бувають клонічні, коли дитина повторює один звук або один склад(“По-по-по-підемо”). І бувають важчі судоми – тонічні – коли дитина просто не може почати говорити, як би застряє на слові. Можуть бути і судоми змішаного типу.
Крім судом батьки можуть помітити й інші ознаки заїкання – церухові виверти. Перед тим як почати говорити, дитина робить якусь дію: посмикує мочку вуха, постукує рукою.
Мовні виверти – людина, щоб почати говорити, промовляє тривало звук або багато разів повторює одне і те ж слово(“Е-е-е-е-е”, “А я а я а я “).
Особистісні зміни дитини.
Діти з заїканням переживають з приводу свого виступу, можуть відмовлятися від спілкування навіть з близькими людьми. І надалі, у підлітків така мовна патологія може навіть ускладнити вибір професії. Чи некажучи вже про те, що заїкання знижує самооцінку дитини. Хоча нерідко переживання не завжди адекватні важкості заїкання. Не дарма логопеди вважають, що при заикании страждає не мова, а особистість людини в цілому.
Ще одна важлива ознака заїкання – так званілогофобии. Страх, страх мови і ситуації, в якій заїкання може виникнути, наприклад, відповідь на уроці перед всім класом, звернення з проханням до незнайомої людини на вулиці.
Коли і які аналізи потрібно робити
Проводиться фізикальне і мовнеобстеження дитини, з метою виявлення дефектів мови.
Які основні види діагностик зазвичай проводить Логопед
Проводиться фізикальне і мовне обстеження дитини, з метою виявлення дефектів мови.
Поради лікаря Логопед
Дуже часто діти, які погано говорять для свого віку, ще й погано їдять.
Як правило, для них ціла проблема з’їсти яблуко або морквину, не кажучи вже про м’ясо. Викликано це слабкістю щелепних м’язів, а вона, в свою чергу, затримує розвиток рухівартикуляційного апарату.
Тому обов’язково змушуйте дитину жувати сухарі й цілі овочі та фрукти, хліб з корочками і кускове м’ясо. Щоб розвинути м’язи щік і язика, покажіть дитині, як полоскати рот. Навчіть надувати щоки і утримувати повітря, “перекочувати”його з однієї щоки в іншу.
Не забувайте розвивати і дрібну моторику – тобто маля якомога більше повинен працювати своїми неслухняними пальчиками. Як би не здавалося вам це стомлюючим, нехай малюк сам застібає гудзики, шнурує черевики, засукує рукава.Причому починати тренуватися дитині краще не на своєму одязі, а спершу “допомагати” одягнутися лялькам і навіть батькам.
У міру того, як дитячі пальчики будуть ставати спритнішими, його мова буде все зрозуміліше не тільки мамі.
Малюкам дуже корисно займатисяліпленням. Тільки не залишайте малюка наодинці з пластиліном, щоб вчасно припинити його бажання спробувати зліплений кульку на смак.
Багато мам не довіряють дитині ножиці. Але якщо в кільця ножиць просовувати свої пальці разом з дитячими і вирізати якісьфігурки, вийде відмінне тренування для руки.
Джерелом утворення звуків мови є повітряний струмінь, що виходить з легенів через гортань, глотку, порожнина рота або носа назовні.
Правильне мовне дихання забезпечує нормальне звукоутворення,створює умови для підтримки нормальної гучності мови, чіткого дотримання пауз, збереження плавності мови і інтонаційної виразності.
Порушення мовного дихання можуть бути наслідком загальної ослабленности, аденоїдних розрощення, різних серцево-судинних захворювань і т.д.
Такі недосконалості мовного дихання, як невміння раціонально використовувати видих, мова на вдиху, неповне відновлення запасу повітря і ін, що негативно впливають на розвиток мовлення дітей, можуть бути обумовлені неправильним вихованням, недостатньою увагою дорослих до мовлення дітей.
Малюки, які мають ослаблений вдих і видих, як правило, говорять тихо і не можуть у проголошенні довгих фраз. При нераціональному витрачанні повітря порушується плавність мови, так як діти на середині фрази змушені добирати повітря. Часто такі діти не договорюють слова і нерідко в кінці фрази вимовляють їх пошепки. Іноді, щоб закінчити довгу фразу, вони змушені говорити на вдиху, від чого мова стає нечіткою, судомної, з захлебиванія. Укорочений видих змушує говорити фрази в прискореному темпі, без дотримання логічних пауз.
Приступаючи до розвитку у дитини мовного дихання, необхідно перш за все сформувати сильний плавний ротової видих. При цьому треба навчити дитину контролювати час видиху, витрачати повітря економно.
Додатково у дитини розвивається здатність направляти повітряний струмінь в потрібному напрямку.
Під час проведення описаних у статті ігор необхідний постійний контроль за правильністю дихання.
Запам’ятайте параметри правильного ротового видиху:
– Видиху передує сильний вдих через ніс – “набираємо повні груди повітря”;
– Видих відбувається плавно, а не поштовхами;
– Під час видиху губи складаються трубочкою, не слід стискати губи, надувати щоки;
– Під час видиху повітря виходить через рот, не можна допускати виходу повітря через ніс (якщо дитина видихає через ніс, можна затиснути йому ніздрі, щоб він відчув, як повинен виходити повітря);
– Видихати слід, поки не закінчиться повітря;
– Під час співу або розмови не можна добирати повітря за допомогою частих коротких вдихів.
При проведенні ігор, спрямованих на розвиток у дитини дихання, необхідно мати на увазі, що дихальні вправи швидко втомлюють дитини, навіть можуть викликати запаморочення.
Тому такі ігри необхідно обмежувати за часом (можна використовувати пісочний годинник) і обов’язково чергувати з іншими вправами.