Психологічна служба центру-це його структурний підрозділ, який складається із двох фахівців: практичного психолога і соціального педагога.

Основні функції психологічної служби центру:

максимальне сприяння психічному, особистісному, індивідуальному розвитку  вихованців, що забезпечує їм на момент закінчення школи психологічну готовність до самовизначення у самостійному житті;

психологічне забезпечення навчально-реабілітаційного процесу;

виявлення резервів психічного розвитку дитини, їх реалізація в навчанні та вихованні (мова йде і про обдарованих, і про дітей із порушеннями розвитку);

конструювання змісту навчання;

створення індивідуальних програм розвитку дитини, програм їх адаптації до навчального середовища;

визначення відповідності програм цілям виховання і навчання,

прогнозування запитів суспільства та їх відображення в навчальних програмах;

розв’язання проблеми послідовності вивчення різних предметів;

з’ясування відповідності навчального матеріалу віковим можливостям учнів;

відображення у навчальних програмах завдань розвитку здібностей учнів до самостійного пошуку, відбору, застосуванню знань відповідно до нових потреб і ситуацій;

профорієнтація підлітків;

аналіз та експертиза методів, які використовуються в навчально-виховному процесі;

вирішення проблем контролю знань – екзаменів, колоквіумів, тестів, конкурсів, які ще не дають повної картини про розвиток учнів;

вивчення причин низької успішності учнів;

контроль за процесом навчання і виховання дітей з метою підвищення якості навчання і виховання (йдеться про необхідність побудови цих процесів відповідно до закономірностей психічного розвитку та формування особистості; про відповідність основним положенням психологічної теорії виховання і навчання);

практичний вплив цих фахівців на безпосередніх учасників педагогічного процесу: дітей, вчителів, батьків 

(йдеться про надання прямої психологічної допомоги всім учасникам навчально-реабілітаційного процесу);

профорієнтаційна робота та розробка рекомендацій щодо вибору професії (через вивчення нахилів учнів, їх здібностей, розробку індивідуальних програм навчання);

профілактика та корекція девіантної поведінки дітей;

розв’язання спільно з представниками інших спеціальностей – педагогами, дефектологами, соціологами, юристами, лікарями тощо – різноманітних питань, що стосуються долі дітей, які потребують специфічних умов для задоволення своїх потреб (у випадку аномального розвитку, інвалідизації тощо);

робота з малими контактними групами (вирішення комплексу соціально-психологічних проблем).

Особливості організації цієї роботи:

– застосування специфічних методів і прийомів впливу на поведінку людини, що потребують високого професіоналізму;

– висока відповідальність спеціалістів за результати діагностично-корекційної роботи і за ті поради, які вони дають;

– анонімність у роботі та необхідність обережного надання інформації фахівцям різного профілю, батькам, дітям;

– врахування індивідуальних, специфічних потреб кожного клієнта, оскільки робота з людьми, що перебувають у складній життєвій ситуації, у стані депресії, стресу, внутрішньоособистісного або міжособистісного конфлікту, мають певні органічні чи психічні захворювання, відрізняються від інших нестандартними формами поведінки.